| |
 |
|
| |
Народився із гітарою під безсмертне «бітлове» «Let it be». Зараз налягає на бас, адже вважає, що так може краще осягнути загальне звучання кожної пісні. Він слухає усе, а говорить тільки тоді, коли треба. У житті не співає, а на сцені зазвичай просто розповідає залові одну довгу відверту історію. Його очі випромінюють відчайдушний сі-мінор навіть тоді, коли він сміється. Може, тому усі його пісні — потужні, драйвові, ритмічні, шалено швидкі та технічні — завжди сумні. |
| |
|
|
 |
|
| |
Сама несерйозність. Ходячий каламбур. Робить халепу з нічого, а соло — з трьох нот. Пише вірші трьома мовами, під які потім неможливо придумати мелодії. Тимчасово виконує роль менеджера групи, крім цього є менеджером футбольної команди та розповсюджувачем безкоштовних консультацій з будь-якого питання. Ненавидить репетиції, адже на них практично не ходять поціновувачі його талану. |
| |
|
|
| |
|
 |
|
| |
Єдиний член гурту, який досі навчається. Чому — невідомо, адже й так усе знає. Майстер на всі руки, примхою долі закинутий за барабанну установку. Грає на перкусії, гітарі та волинці (хоча про це він ще не здогадується). Володар червоної бандани та неймовірно потужного вокалу. Головні життєві пріоритети: музика та дівчата. У довільному порядку. |
| |
|
|
 |
|
| |
Його репертуар безмежний — якщо добре попросять, гратиме без упину три доби поспіль. Перерва — тільки на обід, під час якого Андрій за раз з'їдатиме сімнадцять голубців. Найбезглуздіші ідеї видає за найновіші «ноу-хау», і часто буває правий. Постійно імпровізує, що не шкодить старим пісням та народжує нові. Сподівається колись навчитися грати на перкусії. Коли він починає гамселити по барабанах, репетицію доводиться закінчувати дочасно. |
| |
|
|
|
|